НКФ ДЕМЕТРА

Skip to Main Content »


 
 
Вітаємо на нашому сайті!  ⚫  Пропонуємо Вашій увазі пропозицію з засобів для захисту рослин.  ⚫  Увесь асортимент супроводжується сертифікатами відповідності та агрономічним супровідом.
Ваш кошик пустий

Технологічна підтримка. Соняшник

Оригінал статті: Вікіпедія

Helianthus annuus

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Helianthoideae
Триба: Heliantheae
Рід: Соняшник (Helianthus)
 

Соняшник звичайний (лат. Helianthus annuus) — рід рослин родини Айстрових.

Загальні відомості

Охоплює близько 110 видів. Поширена технічна і сільськогосподарська культура, широко культивується на півдні України; основна олійна культура України.

Соняшник — мексиканська «квітка сонця»[1] (с.56). З Північної Америки (де соняшник був дикоростучою рослиною) в Європу рослина завезена іспанцями в 1619.

В Україні з'явився у середині 18 ст.. В Росії — в самому кінці 18 століття.[1](с.420)

В Європі соняшник обробляли як декоративну рослину і орієнтовно з 1860 рр. з нього почали добувати олію. До того часу англійці їли молоді суцвіття соняшника з оцтом і маслом.[1](с.56)

Спершу його розводили як декоративну рослину, згодом також заради зерна, яке використовували як ласощі. Тепер соняшникова олія в Україні є найкращим харчовим продуктом як у непереробленому, так і переробленому (марґарин) вигляді.
Її використовують для технічних потреб (при виготовленні мила, лаків, фарб, лінолеуму тощо).

Соняшник — цінна культура у плодозміні. Медонос. Є й декоративні форми соняшника

Види

Рослини, що раніше зараховувались до соняшника

Опис рослини

Стебло
Листя
Суцвіття
Плід
Сім'янка з оплоднем
Соняшникове поле

Коренева система сильно розвинена.

Висота стебла здебільшого 120–150 см, іноді 2-2,5 м, пряме, з губчастою серцевиною.

Листки великі, овально-серцевидні, черешкові. Нижні листки супротивні, решта — чергові.

Суцвіття — багатоквітковий кошик з плескатим або ледь випуклим диском. Квітки двостатеві, трубчасті.

Плід — сім'янка з шкірястим оплоднем, що не зростається з насіниною. Цвіте з середини липня до кінця серпня. Вміст олії в насінні становить 47-52%, а в ядрі 65-67%.

Соняшник — теплолюбна і посухостійка рослина (її коріння дістає вологу з нижчих шарів ґрунту); для вирощування соняшника найпридатніші супіщані та суглинкові чорноземи.

Сировина

З лікувальною метою збирають крайові квітки і молоді листки, сухі стебла і голівки рослини.
Промисловість виробляє соняшникову олію.

Хімічний склад

У крайових квітках знайдено гіркі речовини, холін, бетаїн, тараксантин, каротин. Листки містять каротин (близько 11 мг/100г), смолисті речовини та каучук (близько 0,6%). Вміст олії в насінні становить 47-52%. У соняшнику знайдено вуглеводи (близько 27%), білкові (близько 20%), фітин (2%), органічні кислоти, дубильні речовини.